- обвінчаний
- [оубв’і/нчанией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обвінчаний
Смотреть что такое "обвінчаний" в других словарях:
обвінчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обвінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвінчати … Український тлумачний словник
